Монета Писанка Великодня радість срібло

Пам’ятна монета “Великодня радість. Писанка” присвячена писанкарству – давньому мистецтву українського народного розпису, що вражає витонченістю й багатством орнаментальних мотивів, символізуючи сонце, зародження життя та пробудження природи. Писанкарство є важливим елементом національної ідентичності й збереження традицій. У 2024 році писанку як українську традицію й мистецтво оздоблення включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

На аверсі монети в центрі композиції розміщено стилізоване дерево життя, яке є символом всесвіту, зображеним у формі дуба – образу сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності та вірності. Дерево умовно поділено на три яруси (світи), кожен з яких містить 12 писанок, що відображають 12-річний цикл, із символами, притаманними кожному світу. У верхній частині дерева, що відображає небесний світ, зображені берегиня – жінка-богиня, охоронниця всього сущого, над якою розташована стилізована квітка як символ людської душі; сонце – джерело життя і шанований із давніх часів небесний вогонь; зірка (ружа) – символізує сонце, життя, розвиток і благополуччя; бджола – знак родючості та працьовитості; птах – уособлення вічності, безсмертної душі та духів предків. Стовбур дерева є зображенням земного світу, в якому розміщені образи: оленя – тварини, що приносить світло, асоціюючись із землеробством і знаннями; коня – символу сили, руху та чоловічої природи; барана – уособлення творчої енергії. Нижня частина дерева, коріння, представляє підземний світ і воду, тут відтворено такі символи: сигма (S), що зображує підземного змія як охоронця домашнього вогнища; оберіг, який поєднує знаки хреста, ромба, сварги, рогів барана й крапок; риба – символ родючості, життя і християнства; хвилі, які уособлюють безперервний рух води, життя й світу в цілому. Навколо дерева – рамка з трикутників, що символізує триєдність всесвіту: небо, земля і вода, а також відображає концепцію божественної трійці, гармонію і завершеність через рівнобічний трикутник. У верхній частині монети зазначено напис УКРАЇНА, нижче – номінал 10 (ліворуч) та графічний символ гривні (праворуч), малий Державний Герб України, рік карбування монети 2025, логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, а також позначення металу та його проби – Ag 999, маси в чистоті – 31,1.

На реверсі монети зображено традиційну писанку Одеської області, відому як “Сорокопуть” або “Козачі левади”. Писанка оздоблена складними орнаментами, кожен з яких має глибокий зміст. Сварга – один із найдавніших символів сонця, щастя, добра, побажання благополуччя та захисту від лиха. Прямий і косий хрести уособлюють тривимірний всесвіт, що об’єднує різні рівні буття. Драбинки символізують духовне зростання, шлях до Бога та прагнення до вищого життя. Сонце на писанці уособлює джерело життя – небесний вогонь, який завжди шанували як символ тепла і світла. Розташовані на білому тлі дві сварги, накладаючись одна на одну під кутом, створюють ефект постійного руху та енергії. Це враження підсилюється серединним колом, яке символізує космос і нескінченність. Поєднання зеленого й чорного кольорів, окреслених жовтим контуром, додає орнаменту особливої напруги та сили, що надихає і заряджає енергією.

ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Дата введення монети в обіг: 17.04.2025.

Номінал 10 гривень.

Матеріал: срібло.

Вага срібла в монеті: 31,1 грами.

Якість карбування: спеціальний анциркулейтед.

Тираж (оголошений/фактичний), шт.: 15000/7500.

Монета належить до серії "Українська спадщина"